Чому я більше не відчуваю емоцій?
Наше життя нагадує атракціон, де на кожному кроці нас чекають різноманітні події і сюрпризи. Вони можуть викликати у нас безліч емоцій — сум, смуток, радість, щастя, розчарування тощо. Які б не були почуття, саме вони роблять нас живими. А тепер уявіть, що раптом всі вони зникли. Тобто ми нічого не відчуваємо, спостерігається якась емоційна відстороненість. Чи можливо це? І чому так відбувається про це розкаже психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова.
Як це не відчувати емоцій?
Люди можуть по-різному «нічого не відчувати». Залежно від цього відсутність емоцій розділяють на:
апатію — коли ви перестаєте відчувати інтерес чи емоції до навколишнього світу, і все здається байдужим і нецікавим. Але такий стан швидкоплинний і зникає самостійно;
ангедонію — коли навколишні події, хобі, справи, які зазвичай приносять радість, стають сірими і прісними. Нічого не може викликати відчуття радості чи задоволення. Світ здається безбарвним. Людина може сама собі зізнатися: «Я не відчуваю емоцій»;
депресію — коли пригнічений настрій і втрата інтересу до життя продовжується протягом тривалого часу, не менше двох тижнів;
алекситимію — коли ви відчуваєте емоції, але не можете знайти слова, щоб їх висловити чи структурувати.
Пропонуємо детально зупинитися на останній формі відсутності емоційних проявів.
Алекситимія: що це таке?
Алекситимією називають нездатність людини розпізнавати, виражати та описувати свої емоції. Іноді цей стан відомий, як «емоційна сліпота». Зазвичай людям не складно визначити свої емоції і зрозуміти їх причину. Наприклад, жорстоке поводження з дитиною викликає гнів, а майбутня подорож на море — радість. Проте люди з алекситимією можуть відчувати ці самі почуття, але не можуть їх зафіксувати, усвідомити та розповісти про них іншим.
Якщо попросити їх описати свої емоції, все, що вони можуть відповісти: «мені добре» чи «я нещасний», але без подробиць чи конкретики, без всього спектру емоцій. Зазвичай це призводить до складнощів у стосунках з іншими людьми та задоволенні власних потреб.
Термін «алекситимія» походить від грецьких слів: «a» — «ні», «lexis» — «слова» і «thymos» — «емоції». Тобто якщо перекласти дослівно, то «немає слів для емоцій». У 1973 році психіатр Пітер Сіфнеос із Гарвардської медичної школи помітив загальні особливості своїх пацієнтів: труднощі з визначенням почуттів, схильність звертати увагу на події навколо, а не на власні переживання та обмежену уяву. Він назвав цей стан алекситимією.
Важливо зазначити, що вона не є психічним розладом чи одним з його симптомів. Її відносять до нейропсихологічних феноменів.
Ознаки алекситимії
Ознаки алекситимії були встановлені у 1976 році на 11-й Європейській конференції з психосоматичних досліджень і залишаються актуальними досі. Ось основні з них:
Проблеми з проявом почуттів. Сюди входять труднощі з самоаналізом і спостереженням за власними психічними та емоційними процесами.
Зовнішньо орієнтоване мислення. Такі люди схильні пояснювати свій стан через зовнішні чинники, такі як події чи обставини, уникаючи спроб зрозуміти внутрішні переживання та емоції.
Проблеми з описом почуттів. Вони не можуть ідентифікувати власні емоції, а також реакцію на прояви почуттів інших людей. Наприклад, такі люди не можуть відрізнити, коли інші роздратовані чи засмучені, що іноді приводить до конфліктів.
Обмежені можливості уяви, оскільки вона не спирається на емоції.
Причини алекситимії
Причини розвитку алекситимії ще достеменно не встановлені, але вчені вважають, що на цей стан можуть впливати кілька факторів:
генетика;
оточення;
ушкодження мозку.
Генетика
Дослідження, проведене в Данії у 2007 році, показало, що генетичні особливості мають вплив на всі аспекти алекситимії. Ризик її розвитку значно підвищується, якщо у людини є близький родич з цим станом.
Оточення
Важке дитинство та негативний емоційний досвід, пов'язаний з ним, можуть збільшити ризик розвитку алекситимії у дорослому житті.
Ушкодження мозку
Дослідження, проведене в Чикаго у 2016 році, показало, що ушкодження передньої острівцевої частини головного мозку може призвести до виникнення такого стану, оскільки ця зона відіграє важливу роль у проявах емоцій.
Алекситимія: як розпізнати?
Коли до фахівців звертається людина зі словами: «Я не відчуваю емоцій», для встановлення причини вони використовують торонтську шкалу TAS-20. Вона містить 20 питань, відповівши на які людина отримає загальний бал від 20 до 100. Якщо показники перевищують 61 бал, це свідчить про наявність алекситимії. Окрім загального балу лікарі також звертають увагу на прояви тих чи інших ознак, щоб зрозуміти, які з них привалюють.
Згідно зі статистичними даними алекситимія спостерігається у 8% чоловіків і до 2% жінок. Така велика різниця пояснюється особливостями гендерної соціалізації — чоловіків зазвичай вчать залишатися сильними в будь-яких обставинах і не показувати своїх почуттів.
Окрім того, алекситимія спостерігається при деяких психічних розладах, наприклад, депресії, підвищеній тривожності, ОКР, розладах харчової поведінки тощо. Також вона часто спостерігається у людей з розладами аутистичного спектра.
Як позбавитися алекситимії? Чи це можливо?
Вилікувати алекситимію можна лише, якщо вона є вторинною, тобто набутою у дорослому віці. На вроджену форму цього стану практично не можна вплинути.
Лікування алекситимії зазвичай включає кілька методів, які можуть поєднуватися у різних комбінаціях. Основні з них:
когнітивно-поведінкова терапія;
групові заняття;
розвиток усвідомленості та медитація;
ведення щоденника емоцій, що дозволяє людині краще розуміти себе;
читання художньої літератури, що допомагає опанувати навички опису емоцій та переживань.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова
