Історії які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
logo

Історії які ви нам довірили

1 2
Що таке психологічний ресурс і де його взяти?

Що таке психологічний ресурс і де його взяти?

Фонд Ріната Ахметова відкрив унікальний Музей «Голоси Мирних». Це — перший і найбільший в Україні архів історій мирних жителів Донбасу, які постраждали внаслідок збройного конфлікту. Для Фонду Ріната Ахметова та Музею «Голоси Мирних» важливо задокументувати й зберегти свідчення цих людей, щоб подібні людські трагедії ніколи не повторювалися, в ім'я кращого майбутнього, в ім'я миру.

У зборі історій для Музею беруть участь психологи, які допомагають людям впоратися з травмою війни. З 2014 року психологічну підтримку Фонду отримали понад 60 000 жителів сходу країни різного віку. Олена Лук'янчук — одна з психологів Фонду, яка підготувала низку матеріалів про психологічну допомогу. Представляємо вам її точку зору.

У 1973 році Даніель Канеман висунув свою теорію про концепцію уваги.

Якщо дуже коротко сказати, що це таке, то ми побачимо основні постулати:

  • Існує обмеження, яке визначається обсягом доступного ресурсу уваги людини проводити розумову роботу.
  • Людина має здатність розподіляти доступний ресурс уваги між кількома завданнями.
  • Успішність виконання декількох завдань залежить від рівня їх складності, інтенсивності та обсягу запитів із боку цих завдань до ресурсу уваги й наявного йому обсягу.
  • Обсяг доступного ресурсу уваги не є постійним, він залежить від функціонального стану людини та впливу зовнішніх факторів.

Іншими словами, якщо ви — працююча мати, й у вас горять терміни завдань на роботі, вам необхідно паралельно робити ремонт, то ваш мозок розподілятиме свої розумові сили на всі ці завдання, ви будете тримати їх в голові й поратися з кожною з них на середню оцінку, відчуваючи при цьому, що ви нічого не встигаєте, щось втрачаєте і весь час тривожитеся. Це означає саме те, що ви дійсно розподілили свої когнітивні сили на 3 завдання одночасно, і в мозку виходить це робити на 30%. А ось якби ви робили щось одне — у вас би вийшло зробити це на максимум ваших когнітивних здібностей: пам'яті, уваги, концентрації, логіки та здатності знаходити нові варіанти вирішення.

Чи виснажує це — звичайно. Але в цілому ми звикли робити все одночасно й дивуватися, що ми весь час втомлені й щось регулярно випадає з поля зору.

Так що ж робити?

Поряд із можливим ресурсом нашої голови існує емоційний ресурс, який нам треба заповнювати.

Для голови важливий відпочинок і задоволення.

Чи замислювалися ви коли-небудь, що вас радує? Що робить вас щасливим? Щастя? Це — дуже відомий вислів, яке ми регулярно вживаємо, але рідко застосовуємо до себе. Що робить мене щасливим?

У ході дослідження Harvard Grant Study вчені вели спостереження за 268 чоловіками протягом 75 років, весь цей час збираючи дані про рівень їхнього щастя. Результати показали, що двома головними складовими щастя виявилися любов і «можливість жити так, щоб це не заважало любові».

Любов? Як в Гарвардському експерименті.

Може, свобода? Пандемія внесла корективи, і ми всі раптом помітили, як важливо мати можливість пересуватися. У розпал карантину в Європі, в 2020 році, в ряді країн люди брали в оренду собак, щоб мати можливість виходити легально на вулицю та не платити штрафи. Ми всі раптом усвідомили, що можемо втратити свободу дуже швидко.

Може, робота? Ми знаємо, що бути в попиті добре. Піраміда Маслоу — наочний тому приклад. Але що робити, коли ти досяг піку? Або що робити, коли ти працюєш, працюєш, а щастя немає, є тільки втома?

Безпека? Багато людей в 2014 і 2015 року помітили на собі, що загальна тривога й жахи війни зробили тривожними навіть тих людей, які були далекі від лінії фронту. Що вже говорити про тих, хто живе поруч або втік з Луганська / Донецька з одним чемоданом в нікуди.

У житті немає універсального рецепту щастя. Що робить щасливим кожного з нас, залежить від нашого внутрішнього устрою, гормонів і досвіду, — це соціобіологічна модель.

Ми всі — комп'ютери з різними програмами, налаштовані на різні завдання.

Запитайте себе, що робить щасливим вас? Як давно ви себе радували? Як давно ви відчували себе добре? Що у вашій життєвій ситуації зараз можна змінити / додати / поліпшити, щоб ви відчували себе краще? Що вам заважає зробити це?

Якщо вашого життя торкнувся збройний конфлікт, ви також можете звернутися за безкоштовною допомогою до психологів Фонду за телефоном гарячої лінії: 0800509001.

Про вашу історію теж мають дізнатися! Розкажіть її світу! Перейдіть за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/my-story і заповніть невелику анкету, щоб зробити свій внесок у збереження пам'яті.