Спілкування під час війни: поради психолога
В умовах війни комунікація стає вкрай важливою, адже вона допомагає зберегти взаєморозуміння, підтримку та емоційну стабільність. Кожна людина має свій унікальний досвід, але загальні правила спілкування можуть допомогти краще розуміти один одного і будувати здорові стосунки навіть у найскладніших ситуаціях.
Проблеми у спілкуванні під час війни
Війна торкнулася кожного українця, викликаючи різні емоційні реакції та зміни в поведінці. Тому спілкування під час війни потребує більшої чутливості та обережності, особливо коли йдеться про людей, які перебували в зоні активних бойових дій. Спілкування — це процес обміну інформацією, емоціями та підтримкою, який може стати як джерелом сили, так і додатковим стресом.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова наголошує на важливості уважного підходу до міжособистісного спілкування з людьми, які пережили травматичні події. Вона підкреслює, що навіть найбільш обережне ставлення може викликати негативні реакції у тих, хто пережив стрес.
Види спілкування
Недостатньо розуміти, що таке спілкування, також важливо знати, які існують його види. Воно може бути різноманітним за формою та змістом. Розуміння різних типів комунікації допомагає краще адаптуватися до нових умов і підтримувати ефективні взаємини з близькими та оточенням.
Види спілкування — це різні способи обміну інформацією, думками та емоціями між людьми, включаючи вербальне, невербальне, емпатичне, групове та спілкування через цифрові платформи.
Вербальне спілкування
Передбачає всі форми комунікації за допомогою слів. Воно може бути усним або письмовим.
Усне спілкування — телефонні дзвінки, відеоконференції, розмови віч-на-віч. Під час війни важливо підтримувати живий зв’язок з близькими, ділитися новинами, переживаннями та підтримкою.
Письмове спілкування — листування через електронну пошту, соціальні мережі, текстові повідомлення. Письмова комунікація під час війни дозволяє обдумано висловити свої думки і почуття, що може бути корисним у стресових ситуаціях.
Невербальне
Воно охоплює всі форми комунікації без використання слів. Це може бути міміка, жести, рухи та інші невербальні знаки.
Жести та міміка — емоції, передані через вираз обличчя та жести, можуть значно вплинути на сприйняття повідомлення. Під час війни невербальні сигнали є важливим індикатором емоційного стану людини.
Контакт очей — важливий елемент спілкування, який може показати увагу, зацікавленість або навпаки уникнення. У складних ситуаціях за його допомогою можна висловити підтримку і розуміння.
Емпатичне
Воно передбачає глибоке розуміння і співчуття до почуттів та переживань іншої людини. Це надзвичайно важливий вид спілкування під час війни, коли люди особливо потребують підтримки.
Активне слухання — воно спрямоване на повне зосередження на співрозмовнику, зворотний зв’язок з ним. Це допомагає людині відчути, що її чують і розуміють.
Відкрите спілкування — створення безпечного простору для висловлення своїх почуттів і думок без страху бути засудженим. Це сприяє зміцненню довіри і підтримки у взаєминах.
Соціальні мережі та цифрові платформи
Під час війни онлайн-сервіси стали важливим інструментом для підтримки зв’язку, розповсюдження інформації та організації допомоги.
Соціальні мережі Facebook, Instagram, Twitter та інші дозволяють швидко обмінюватися новинами, підтримувати зв’язок з рідними та друзями, організовувати волонтерську допомогу.
Месенджери Telegram, WhatsApp, Viber та інші застосунки для миттєвого обміну повідомленнями надають можливість оперативно комунікувати, створювати групи для обговорення важливих питань та координації дій.
Основні поради для спілкування під час війни
Під час стресових ситуацій дуже важливо зберігати зв’язок з близькими та друзями. Для цього варто дотримуватись таких рекомендацій, зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова:
Не робіть вибір за іншого. Людина, яка пережила насильство або відчуває безпорадність, потребує можливості самостійно обирати. Це повертає відчуття контролю над життям. Перш ніж змінювати плани чи обставини іншого, обов’язково отримайте згоду.
Поважайте особисті кордони. Кожен має право на свої переконання, цінності та бачення ситуації. Спроба «допомогти» може сприйматися як насильство. Варто запитати, чи потрібна допомога, а вже потім діяти.
Не інтерпретуйте поведінку самостійно. Перебування у зоні бойових дій може значно вплинути на людину. Краще запитати про те, що вас турбує, ніж робити власні висновки.
Не жалійте, а співпереживайте. Жалість позбавляє людину сили. Співчуття та підтримка більш доречні. Не варто говорити, що ви розумієте людину, адже ви не були на її місці.
Створюйте умови для позитивних емоцій. Не вимагайте від людини відчувати те, що ви очікуєте. Важливо дозволити її висловлювати власні почуття.
Не знецінюйте почуття людини і не порівнюйте з іншими. Кожен має право на свої хвилювання та потребує часу, щоб впоратися з ними.
Вчіться витримувати емоції інших. Якщо людині потрібно розповісти свою історію, поділитися власними страхами та думками, надайте їй цю можливість. Це сприяє зціленню душевних ран.
Особливості спілкування з військовими
Спілкування з військовими має свої особливості. Важливо пам’ятати, що вони, як і всі інші люди, мають свої емоції та потреби. Проте контекст життя на війні значно відрізняється від мирного. Тому врахуйте таке:
Спокійний дружній тон. Емоційність і тембр голосу мають значення. Якщо ви схвильовані, спершу подбайте про власну стабілізацію, щоб не передати своє занепокоєння військовому.
Більше розуміння — менше звинувачень. Зараз саме час згладжувати гострі кути розмови та уникати звинувачень. Уся енергія військового має бути спрямована на виконання бойових завдань та виживання.
Ваша ініціатива. Будьте готові розповідати більше про свої справи. Військові не можуть ділитися деталями своєї роботи, тому розповідайте про те, що у вас відбувається.
Без порад щодо війни. Не потрібно навчати або критикувати дії військового чи командування. Краще залишити свої думки при собі.
Будьте другом. Це велике випробування невідомістю. Підтримуйте себе, щоб бути опорою для близьких.
Запитуйте про бажану турботу. Це допоможе будувати міцніші стосунки.
Будьте поруч. Слухайте та підтримуйте, навіть якщо це вже третя розповідь однієї історії.
Основні «ні» у спілкуванні з військовим
«Як у тебе справи?». Це питання може викликати ступор, адже відповідати «добре» чи «погано» не завжди доречно. Краще розповідайте про себе.
«Мені наснився сон про тебе, хвилююся». Не перекладайте свої страхи на військового. Це може викликати непотрібну тривогу.
«Коли закінчиться війна?». На це питання неможливо дати відповідь.
Без воєнного сленгу. Деякі фрази можуть дратувати, тому краще уникати їх.
Не нав’язуйте регулярність зв'язку. У військових не завжди є така можливість.
«Бережи себе». Це побажання часто використовують, але варто розуміти, що на війні єдине, що можна зробити — це спробувати вижити.
Важливість психологічної підтримки
Психологічна підтримка під час війни є надзвичайно важливою. За прогнозами Міністерства охорони здоров’я, близько 15 млн українців потребуватимуть фахової допомоги, з них 3 – 4 млн — медикаментозного лікування.
Людська психіка сприймає війну як катастрофу, яка впливає на всі сфери життя, включаючи міжособистісні стосунки. Важливо навчитися правильно комунікувати та підтримувати один одного, адже це допомагає зберегти емоційну стабільність та життєві сили.
Спілкування під час війни потребує від нас чутливості, розуміння та поваги до емоцій і кордонів інших людей. Це допоможе зберегти не лише взаєморозуміння, але й психічне здоров’я кожного з нас.
Як уникати конфліктів під час війни?
Уникнення конфліктів стає особливо важливим під час війни, коли всі перебувають у стані підвищеного стресу. Сварки, недосказаність, непорозуміння можуть мати руйнівний вплив на відносини та емоційний стан. Тому важливо:
зрозуміти, що кожен переживає стрес по-своєму. Намагайтеся сприймати різні емоційні реакції близьких;
використовувати методи зниження стресу, такі як медитація, дихальні практики чи фізичні вправи. Це допоможе вам зберігати спокій у напружених ситуаціях;
вчасно запобігати конфлікту, щоб уникнути ескалації;
нести відповідальність за свої емоції. Намагайтеся не переносити свій стрес та роздратування на інших;
бути готовим до відкритого діалогу і намагатися слухати співрозмовника. Це допоможе уникнути непорозумінь і конфліктів;
знаходити час на себе, щоб відновити сили і зберегти емоційну рівновагу. Так ви уникнете перевтоми.
Психологія спілкування — це наука, що вивчає закономірності, механізми та ефективність взаємодії між людьми, а також вплив комунікації на їхню поведінку і психічний стан. Звісно, ви не можете досконало знати і застосовувати всі методи, які вона передбачає, але дотримуючись рекомендацій з цієї статті вам вдасться зберегти емоційне здоров’я та соціальну згуртованість.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова
