Як підтримати людину, у якої близький на війні: практичні поради

Постійно перебувати в режимі невідомості — дуже важко. Особливо це стосується очікування новин від рідних, які перебувають на фронті. Чекати і не знати, чи все в порядку, коли вони зможуть повернутися додому… Цей час є дуже страшним і напруженим.

Тому важлива турбота не лише для військових на війні, але і для їхніх родин, які залишаються вдома. «Важливо створити міцний ланцюжок підтримки, завдяки якому військовослужбовці можуть отримувати психологічну підтримку від своїх родин, а сім’ї знову ж таки можуть розраховувати на увагу друзів та знайомих. Спільна турбота може значно полегшити цей важкий період для всіх, до кого в дім прийшла війна», — наголошує психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова. Але важливо знати, як підтримати людину у важкій ситуації, щоб турбота дійсно принесла користь.

Як підтримати людину словами чи ділом, якщо близькі захищають Батьківщину?

Після того як рідні були мобілізовані, сім’ї щодня переживають стрес. Проте, коли ми хочемо виразити їм свою підтримку, ми часто не знаємо, як це зробити належним чином. Ось декілька порад, які підкажуть, як підбадьорити людину:

Просто бути поруч. Емоційна підтримка відіграє важливу роль у тому, щоб не залишати людину самотньою у її боротьбі зі стресом і болем. Емоцій не можна викреслити, їх потрібно пережити, і це легше робити разом з кимось. Важливо показати, що є хтось поруч, готовий підтримати у будь-яку мить.

Пропонуйте допомогу. Один із членів родини знаходиться на фронті і не може приєднатися до розв'язання різних проблем, з якими стикається його сім'я (соціальні, фінансові, догляд за дітьми тощо). Тому, якщо у вас є бажання і можливість вирішити ті чи інші питання, просто запропонуйте свою допомогу або скажіть, що до вас можна звернутися, коли це потрібно.

Проводьте більше часу разом. Важливо нагадати людині, що ви її чекаєте і приймаєте, навіть якщо вона не завжди в хорошому настрої. Не обов'язково фокусуватися на негативних або стресових моментах. Також не варто запрошувати її в місця, де проходять гучні вечірки, є пари або знаходяться інші люди, які нагадують про те, що рідна людина зараз не поряд. Краще вибирати нейтральні місця.

Інформаційна гігієна. Не розповсюджуйте неперевірену інформацію, яка стосується військовослужбовця (полон, смерть, поранення). Це завдасть шкоди близьким. Тому слід дотримуватися інформаційної гігієни так само ретельно, як і щодо особистого життя.

Уникайте марних обіцянок. Можливо, тим, хто не має рідних на фронті, здається легше говорити, що війна закінчиться через певний час (півроку, два місяці). Замість цього, виразіть сподівання, що все буде добре.

Як підтримати людину: допомога психолога

Звісно, ви не чарівник і не завжди можете вплинути на психологічний стан людини, навіть якщо все робите правильно. «Якщо ви помітили, що ваш родич, друг чи знайомий перебуває в поганому емоційному стані: постійно плаче, має пригнічений настрій або підвищений рівень тривоги та панічні атаки, слід запропонувати йому допомогу та підтримку», — зауважує психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова.

Один зі шляхів — це порадити звернутися до психолога. Також можна домовитися з іншими членами родини та пошукати служби підтримки, які спеціалізуються на наданні допомоги у таких ситуаціях.

Як правильно підтримати людину, або чого робити не варто?

Тепер ви знаєте, як правильно підтримати людину, але існують речі, які робити ні в якому разі не можна.

Наприклад, говорити типові речі, як «А навіщо він туди пішов?». Це дуже невдячно і несправедливо стосовно військових. Мобілізуватися на війну — сміливе рішення, яке заслуговує на повагу і подяку, а такі фрази можуть створити враження, що справа військових нічого не варта і нікому не потрібна, і що на війну йдуть лише ті, хто не вміє вирішувати свої проблеми.

Такі вислови викликають агресію або зневіру у тих, хто думав, що їхні близькі роблять велику справу і пишаються ними. Важливо не зменшувати значення та гідність жертв та подвигів військових.

Люди по-різному реагують на війну: деякі активно включаються в допомогу та волонтерство, інші переживають стрес і тривогу, і обидві ці реакції є нормальними. Тому не варто переконувати тривожну людину, що він повинен діяти так само, як роблять інші.

Також не слід говорити фрази типу: «Це доля» або «На все воля Божа». Це може призвести до нерозуміння та роздратованості, особливо серед тих, хто не занадто релігійний. Замість цього краще висловити підтримку та співчуття тим, хто переживає важкі моменти через війну.

Важливо розуміти, що кожна людина реагує на війну по-своєму, і це абсолютно природно. Підтримка повинна ґрунтуватися на визнанні цінності та важливості того, що роблять військові, а також на лояльному ставленні до почуттів і потреб інших людей.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова