Як розмовляти з дітьми про війну: поради психолога

Вторгнення росії в Україну трагічним чином змінило життя мільйонів людей. Збройні Сили України героїчно захищають нашу землю, проте українці продовжують страждати від обстрілів, а повітряні тривоги та бомбосховища стали чимось буденним.

Війна змушує дітей відчувати втрату й жити в умовах невизначеності, підвищує рівень тривожності та страху. Життя перестає бути передбачуваним та впорядкованим, що шкідливо для дитини. Як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, діти схильні шукати відчуття безпеки та захищеності у своїх батьків. У статті кілька порад для дорослих про те, як поводитися та спілкуватися з дітьми в умовах війни.

Зважайте на вік дитини та правильно подавайте інформацію

Як говорити з дітьми про війну, щоб уникнути ретравматизації? Дуже важливо вирішити два завдання: з одного боку, надати дітям необхідну інформацію про те, що відбувається в країні, адже вони мають право це знати, а з іншого — вберегти їх від небезпечного травмуючого контенту. 

Найкраще говорити з дитиною зрозумілою для сприйняття мовою — через цікаві історії та казки, наприклад, розповідаючи про козаків, які боронили рідну землю («Чарівні історії про козаків», «Котигорошко» та інші подібні). Коли читаєте казку чи просто розмовляєте з малюком на тему війни, відстежуйте його реакції та можливі прояви тривожності. Пам’ятайте, що діти дуже чутливі до емоцій дорослих, тому під час розмови намагайтесь вгамувати свої переживання та не втрачати контролю над інтонаціями. 

Навчіть дитину медіаграмотності

Аналізуйте, яку інформацію споживають діти, про що розмовляють між собою, якими джерелами користуються. Якщо інформація неправдива або неправильна, важливо показати це дитині та разом знайти перевірені дані. Ви можете запитати:

• «А чому ти думаєш саме так?»;

• «Як ти вважаєш, де можна дізнатися більше про це?».

Варто доступно пояснити дитині, що таке медіаграмотність, показати на прикладах, як мислити критично, розказати про фейки та пояснити, навіщо їх поширюють. Дуже важливо навчити дитину перевіряти інформацію в різних джерелах, а також визначати перевіреність цих джерел.

Як говорити з дитиною про війну: обмежуйте потоки новин

Оскільки телевізійні канали та інші інформаційні джерела перенасичені новинами про війну, у присутності дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку їх варто вимикати. Це дозволить уникнути зайвого занепокоєння, тривожності та страху. З підлітками можна переглядати новини разом, щоб обговорювати події, які відбуваються у країні чи окремій громаді, керуючись наведеними вище порадами. 

Завжди звертайте увагу на свої розмови з іншими дорослими у присутності дітей або в ситуаціях, коли вони можуть вас почути, наприклад, з іншої кімнати. Намагайтеся присвячувати більше вечорів не перегляду новин, а іграм з дитиною, читанню казок, перегляду мультиків тощо.

Подбайте про власний спокій

Намагайтесь зберігати спокій у будь-яких ситуаціях — говорити й діяти розважливо, не нервувати. Це допоможе створити для дитини психологічно комфортний безпечний простір. Коли батьки виказують сильну тривогу, діти несвідомо її переймають, що їм зовсім не на користь. Якщо ви надто стривожені, обговоріть це з іншими дорослими подалі від дитини.

Акцентуйте на допомозі

Дуже важливо донести до дитини, що в ситуації війни люди докладають усіх зусиль, щоб допомогти одне одному. Можна розповісти дітям про волонтерів та тероборону, звичайних громадян, які донатять заради перемоги або допомагають відбудувати зруйновані міста. Якщо дитина захоче підтримати волонтерів чи бійців малюнком, віршиком або листом, обов’язково підтримайте це бажання. Підлітки можуть допомагати у гуманітарних штабах, брати участь у різних акціях тощо. Думка про те, що всі люди намагаються наблизити перемогу, дозволяє відчувати єдність та психологічний комфорт.

Як говорити дітям про війну: стежте за психологічним станом дитини

Коли інформація про воєнні події надходить до нас звідусіль та ще й у режимі нон-стоп, буває важко зосередитися на інших сферах життя. Однак незважаючи на ситуацію, батьки мають постійно цікавитися дитиною — її почуттями, друзями, навчанням, інтересами тощо. Обов’язково запитуйте: «Як у тебе справи?», «Що нового сталося сьогодні?», «Як ти почуваєшся?», «Про що ти хотів би поговорити/дізнатися?» тощо.

Стежте за власним станом

Заради дитини намагайтеся зберігати власний психологічний комфорт, наскільки це можливо. Обмежте перегляд та читання новин — будьте у курсі подій, але не думайте про них цілодобово. Зосередьтесь на важливих завданнях, а також на тому, щоб добре відпочивати й відновлюватися. Подбавши про власний психологічний стан, ви тим самим допоможете своїй дитині.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова