Історії які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
logo

Історії які ви нам довірили

Розлад соціальної тривоги: чи насправді все так серйозно?

Розлад соціальної тривоги: чи насправді все так серйозно?

Незалежно від типу, всі емоційні переживання відбуваються в супроводі фізичних симптомів, від почервоніння до збільшення частоти пульсу. То як відрізнити просту сором'язливість та занепокоєння від розладу психологічного стану, що потребує лікування?

Розлад соціальної тривоги: чи насправді все так серйозно?

Як виокремити розлад соціальної тривоги?

Анна Часовникова, психологиня Фонду Ріната Ахметова, зазначає, що соціальна тривога — це неконтрольований страх, який виникає за необхідності взаємодії з іншими людьми. За поверхневими підрахунками із загальної чисельності близько 12% дорослих мають вказану проблему. Серед дітей показник трохи менший – 5,5%.

Основними симптомами саме розладу соціальної тривожності є:

  • складнощі, що виникають при спілкуванні з іншими;

  • намагання будь-що уникнути місць скупчення великої кількості людей;

  • зменшення соціальної активності через страх бути осудженим.

На фізичному рівні симптоматика є дуже помітною — почервоніння шкірних покривів, уникнення зорового контакту, зміна гучності та тембру голосу. Люди с розладом соціальної тривоги скаржаться на туман в очах, біль та важкість у грудях, нудоту. Нервова напруга може супроводжуватися тремтінням кінцівок, дзвоном у вухах та підвищеною пітливістю. Оскільки емоційний стан такого типу важко контролювати, люди з розладом соціальної тривоги просто якнайшвидше залишають місце, що викликало неприємні відчуття.

Розлад соціальної тривоги: чи насправді все так серйозно?

Що робити, якщо симптоми збігаються?

Когнітивна симптоматика типу впевненості у власній неадекватності та негативні думки про себе можуть доповнюватися патернами поведінки. Поступово формуються звички прокладати маршрут по безлюдним вулицям, не дивитися в очі співрозмовнику, пошук приводу не приходити на колективні заходи.

Різновидів розладу соціальної тривоги досить багато – від агорафобії до аутичної складової. Визначити тип та необхідний напрямок лікування можна тільки після встановлення точного діагнозу.

На першому етапі варто записатися на прийом до лікаря сімейної практики. Після огляду, первинної діагностики та викреслення суто фізіологічних проблем терапевт випише направлення до психолога або психіатра. Методи лікування, які переважно застосовуються при розладі соціальної тривоги, терапевтичні і містять психологічне опрацювання.

Розлад соціальної тривоги: чи насправді все так серйозно?

Як з цим жити: поради психолога

В легкій формі розладу зменшити градус проблеми можна самотужки. При найменших ознаках наступу тривожності варто спробувати розслабляючі дихальні вправи. Гарний результат дає аналітика соціофобії – рекомендується вдумливо розділити страх на складові, записати власні емоції в тій чи іншій ситуації. Щоденні записи можуть дати значне покращення на підставі розбору реактивних змін на розвиток подій. Для полегшення спілкування можна скористатися технікою уважності: спробувати зосередитися на словах іншої людини, блокуючи власні негативні.

Розлад соціальної тривоги має досить неприємну симптоматику, але ж насправді проблема дуже добре піддається лікуванню. І можливо, візит до кваліфікованого психолога стане першим кроком у нормальне життя.


Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова