Історії які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
logo

Історії які ви нам довірили

1 2
Відео "Як діти різного віку реагують на травмуючі події. Вік від 3 до 6 років"

Відео "Як діти різного віку реагують на травмуючі події. Вік від 3 до 6 років"

Під час війни психологічна підтримка не менш важлива, ніж піклування про фізичне здоров'я, адже пережите може глибоко травмувати людину. Одним з пріоритетів діяльності Фонду Ріната Ахметова є надання психологічної допомоги мешканцям України.

У 2014 році Фонд першим почав надавати психологічну підтримку жителям Донбасу. Сьогодні ж такої підтримки потребує ледь не кожна людина в країні.

У рамках проєкту «Голоси Мирних. Музей Фонду Ріната Ахметова» Фонд запускає цикл відеороликів із порадами кваліфікованої психологині.

Які прості дії допоможуть стабілізувати психічний і емоційний стан?

Як поводитися з дитиною в укритті?

Як правильно пояснити дитині, що означає сигнал тривоги?

На ці та інші запитання відповідатиме Марина Сорокіна, психологиня, психотерапевтка, екскоординаторка психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Допомога надається у рамках програми «Рінат Ахметов – Спасіння життя». За 16 років роботи Фонд Ріната Ахметова допоміг вижити 8 млн осіб, з них 3.5 млн врятовано на Донбасі.

З 2014 року 60 тисяч людей отримали якісну консультативну підтримку, 250 психологів пройшли навчання за курсом «Травма війни».


Діти віком від 3 до 6 років: вони нерідко відчувають генералізований страх, тобто безліч страхів в одну одиницю часу. Це може бути страх темряви, страх гучних, різких звуків, страх потойбічних сил, якихось міфічних істот. 

По-друге, часто відзначаються різні порушення харчування, або дитина втрачає повністю апетит, або постійно ходить і щось перекушує. 

Також у подібній ситуації може спостерігатися енурез – нетримання сечі або енкопрез – нетримання калу. 

Також діти можуть регресувати. Що це означає? Дитина стає нібито молодшою, ніж вона є насправді. Вона втрачає якісь навички, які вже опанувала, або нескінченно сюсюкає, дуже за вас чіпляється. 

Розлад сну. Можуть бути труднощі із засинанням або часті пробудження вночі, в тому числі від того, що дитині сняться страшні сни.

Небажання грати у звичні ігри або повторюваний сюжет в іграх. 

Високий рівень тривожності. 

Прилипання до батьків або, навпаки, дистанціювання, така мовчазна присутність дитини, небажання йти на контакт з дорослими.

Також можлива поява тиків. 

Намагайтеся терпляче та спокійно реагувати на будь-які прояви дитини. Подбайте про стабілізацію власного стану. Забезпечте дитині достатньо тактильного контакту. Пограйте з дитиною в сюжетно-рольову гру, в якій сама дитина (або супергерой) захищає людей від якихось злих сил і обов'язково виходить переможцем із цієї битви. 

Намагайтеся уникати перегляду новин або обговорення з іншими дорослими деталей того, що відбувається навколо, які лякатимуть дітей. 

Віддзеркалюйте почуття дитини. Можна сказати їй: «Дивися, ти наразі злишся. Давай подумаємо, що ми разом із тобою можемо зробити. Давай з тобою постукаємо ніжками або поб'ємо подушку кулачком». А також дуже добре, якщо ви подихаєте синхронно з дитиною. Візьміть у свої руки руки дитини. При вдиханні руки піднімаємо вгору, а на видиху опускаємо руки вниз. Зробіть кілька підходів, від трьох до п'яти.